Саме  такою  була  тема  позакласного  заходу,  проведеного  в  нашому  ліцеї з учнями  10  класу (вчитель О.М.Бедек).

    Кожна людина прагне бути щасливою. Про щастя замислювалися відомі діячі та звичайні люди всіх часів і поколінь.

    Давайте звернемось за допомогою до мудрої філософії мислителя і цілителя людських душ, мудреця Григорія Сковороди.

Народився Григорій Савич Сковорода 3 грудня 1722 року, в селі Чорнухи Київської губернії.

   Григорій Савич вів життя мандрівного філософа, був поетом, музикантом і педагогом та залишив по собі філософські трактати, що побачили світ вже після його смерті. Він обстоював права людської особистості в кожній людині.  

     «Хочу бути щасливим» - ця теза-мрія кожного з нас. «Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе». «Щасливий той. Хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватися»,- твердив мислитель Григорій Савич Сковорода.

     Справжнє людське щастя не можливе без діяльності, бо все своє життя людина перебуває у праці. І коли праця є улюбленою, то життя стає гармонійним і щасливим, так повчав нас Григорий Савич .Філософія людського щастя, яку залишив у спадок Сковорода зрозуміла: «Любов виникає з любові. Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?» 

   Вчення Сковороди — наш коштовний духовний скарб. 

    Сковорода входить, за версією Юнеско, до п’яти мудреців світу – разом із Сократом, Конфуцієм, Спінозою і Махатмою Ганді. Їх усіх об’єднує принцип: «Жив, як учив». «Коли не зможу нічим любій Вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити».

                 Благословенні ви, сліди,

                 Не змиті вічності дощами,

                 Мандрівника Сковороди…        М. Рильський