Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами: 1921 - 1922, 1932 - 1933, 1947 років. Такої страшної трагедії, яку пережив народ у 30 -х роках, не зазнав , мабуть, жоден народ в історії людства.  Голод - це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.

     Наш найсвятіший обов'язок сьогодні - зберегти пам'ять про всіх невинно закатованих під більшовицькою владою.Згадуючи одного - пам'ятаймо про мільйони. Нехай у мільйонах маленьких вогників згорить страшний спадок Голодомору. Нехай у цьому полум'ї згинуть нещирі частинки душі кожного з нас. І буде шлях у майбутнє  прямим і світлим.

     Хай пам'ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави , на власній землі!